A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Скориківська об'єднана територіальна громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Співпраця лідерів тергромад та податківців сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів Тернопільщини

Дата: 11.03.2021 10:04
Кількість переглядів: 29

Співпраця лідерів тергромад та податківців сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів Тернопільщини

04.03.2021 - Головне управління ДПС у Тернопільській області

«Минулий рік вніс суттєві корективи у всі сфери життєдіяльності як суб’єктів господарювання, так і суспільства загалом. Запроваджені карантинні обмеження майже зупинили такі галузі, як роздрібна торгівля, готельний, готельний та ресторанний бізнес. Проте спільними зусиллями податківців, суб’єктів господарювання та громадян Тернопільщини до бюджетів усіх рівнів вдалося спрямувати 8,6 млрд грн., що на 1,3 млрд грн. або 17,2 відсотка більше, ніж за 2019 рік», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час засідання колегії обласної державної адміністрації.

Він конкретизував, що до доходів обласного бюджету торік надійшло 728,5 млн грн податкових платежів. «Найбільшу частку в доходах складає податок на доходи фізичних осіб – 89,2 відсотка», – додав посадовець.

Загалом місцеві бюджети Тернопілля отримали 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. «Порівняно з січнем-груднем 2019 року приріст надходжень склав 279,5 млн гривень», – констатував очільник ГУ ДПС в області. Він зазначив, що детінізація найманої праці сприятиме збільшенню надходжень із цього платежу.

Михайло Яцина проаналізував динаміку інших податків, які є бюджетоформуючими у місцевих бюджетах, розповів про їх резерви та додаткові джерела. Він запросив лідерів місцевих громад до тісної співпраці, зазначивши, що позитивним результатом буде підвищення податкової культури населення та бізнесу, а відповідно й додаткові надходження для розвитку інфраструктури територіальних громад краю.

Начальник ГУ ДПС в області також інформував про можливість списання штрафів та пені за умови сплати основної заборгованості та розстрочення суми податкового боргу тощо

Протидія нелегальним АЗС сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів

 

Особливості протидії нелегальним АЗС, детінізація цього виду бізнес-діяльності та у результаті – ефективність наповнення бюджетів обговорили під час урядового селектору під керівництвом Мінрегіону Олексія Чернишова. У заході взяв участь начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Як розповів очільник ГУ ДПС в області, станом на початок цього року фахівці управління контролю за підакцизними товарами провели 36 перевірок суб’єктів господарювання, з питань наявності ліцензії на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, обладнання та реєстрації в єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. Вони встановили 55 порушень та застосували 9,6 млн грн штрафних санкцій. Серед найпоширеніших – необладнання та відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального, неподання звітності про залишки пального. Таких було зафіксовано 36 фактів, які вартували порушникам 2,8 млн гривень. Ще 10 випадків встановили податківці, коли торгували пальним уроздріб без ліцензії, а це 1,8 млн грн для порушників. Оптова торгівля-зберігання пального без ліцензії була зафіксована у 5 випадках на суму 3,5 млн гривень

У січні-лютому 2021 року працівники податкової служби області провели 4 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання та роздрібну торгівлю пальним. Відтак встановили 7 порушень і застосували 359 тис. грн фінансових санкцій.

Михайло Яцина наголосив, що акцизний податок є одним із бюджетоформуючих платежів як у державному, так і місцевих бюджетах. Тому до складу робочих груп щодо детінізації бізнесу пального необхідно залучати лідерів територіальних громад. Адже вони найкраще поінформовані про те, що відбувається в населених пунктах тероб’єдань. «До того ж детінізація нелегального підприємництва загалом та «підпільних» АЗС зокрема, це – додаткові джерела наповнення місцевих скарбниць, що дуже важливо для розвитку та покращення інфраструктури територій», – підсумував начальник ГУ ДПС Тернопільщини.

Для територіальних громад Тернопільського краю спрямували 787,8 податкових платежів

У січні-лютому 2021 року до місцевих скарбниць Тернопільської області надійшло 787,8 млн грн податкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 75,7 млн грн або плюс 10,6 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

«Найбільше місцеві бюджети отримали від сплати таких платежів: податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», – розповів він.

Так, краяни сплатили 498,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 63,5 млн грн перевищує відповідний минулорічний показник. Другий за наповненням місцевих скарбниць – єдиний податок. Цього платежу спрямували на суму 171,8 млн грн, а це плюс 10,3 млн грн до очікуваного та на 10,9 млн грн більше, ніж торік. Надходження від плати за землю склали 55,8 млн грн, що на 2,4 млн грн більше, ніж очікувалося. Акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів сплатили 18,6 млн гривень.

«Позитивну тенденцію щодо збільшення надходжень для територіальних громад краю спостерігаємо з початку цього року», – зазначив начальник ГУ ДПС в області. Цьогоріч упродовж двох місяців платники перерахували до місцевих скарбниць 432,7 млн грн, що на 56,4 млн грн більше, ніж торік.

У звітному році використання автомобіля досягає 5 років: як сплачувати транспортний податок

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що згідно із п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п. п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Як треба оподатковувати виготовлену візитівку для працівника

Згідно з п. п. «є» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ).

Відповідно до п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року №270/96–ВР «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податків від роботодавця та їх вартість включається до загального оподаткованого місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкові повідомлення-рішення з плати за землю: підстави для скасування

Податкові повідомлення-рішення з плати за землю, надіслані (вручені) фізичним особам (громадянам), можуть бути скасовані (відкликані) на підставі їх письмової заяви, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 Податкового кодексу України;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу,

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Якщо, контролюючий орган скасовує рішення, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про його скасування.

У випадках, якщо, контролюючим органом або рішенням суду, що набрало законної сили зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання.

Також, у випадку, коли рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З офіційних доходів жителів Тернопільщини бюджети отримали понад 667 млн гривень

Податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих платежів місцевих скарбниць. Упродовж січня-лютого 2021 року платники Тернопільщини сплатили 667 млн 454,2 тис. грн цього податку. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 83 млн 673,1 тис. грн або плюс майже 14,3 відсотка», – констатував він.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 498 млн 943,9 тис. грн, що на 63,5 млн грн більше, ніж у січні-лютому 2020 року. До державного бюджету платники спрямували 168 млн 510,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження платежу зросли на 20,2 млн гривень.

 «Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 89 відсотків і є основним джерелом їх зростання», – розповів Михайло Яцина. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон №1115), згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Положення норм Закону №1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.

З метою реалізації норм ПКУ (враховуючи внесені Законом №1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.

До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону №1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.

Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Про це йдеться у листі ДПС України від 01.03.2021 №52587/7/99-00-21-03-02-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75171.html.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Кому із підприємців-спрощенців не варто турбуватися про РРО/ПРРО

Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 1 січня 2021 року набрав чинності розд. І Закону України від 1 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон №1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону №1017-ІХ) передбачено, що до 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про включення організацій до Реєстру неприбуткових

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440).

Згідно з п. 11 Порядку №440 Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), зокрема: код згідно код згідно з ЄДРПОУ; найменування неприбуткової організації; дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; ознаку неприбутковості; дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; дату скасування ознаки неприбутковості; дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.

Пунктом 13 Порядку №440 встановлено, що контролюючий орган за результатами моніторингу відомостей, що містяться в Реєстрі, а також відомостей щодо найменування неприбуткової організації, інших відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру.

Відповідно до п. 14 Порядку №440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою №1-РН з позначкою «зміни» у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).

Інформація про зміну місцезнаходження неприбуткової організації, яка пов’язана зі зміною адміністративного району, або про зміну керівника такої організації оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь